Вечір пам’яті Лариси Хоролець
11 квітня 2025 року в Софії Київській, у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України, відбувся зворушливий вечір памʼяті, приурочений до роковин з дня смерті видатної особистості першого Міністра культури незалежної України Народної артистки України, державного діяча, драматурга, професора — Лариси Іванівни Хоролець.
Їі основні карєрні досягнення:
1956-1971 — к/с ім. О. Довженка, артистка;
1970-1973 — Літературний театр "Слово" при Спілці письменників України, артистка;
1973-1998 — Національний академічний український драматичний театр ім. І. Франка, артистка;
7 липня — 24 серпня 1991 – 7-ий Міністр культури УРСР;
24 серпня 1991 — 17 листопада 1992 перший Міністр культури Незалежної України;
1991-1996 — Шевченківський комітет з присудження Державних премій України, заступник голови;
1993-1998 — Центр "Український дім" при Кабінеті Міністрів України, генеральний директор-засновник;
1998-2004 — радник Посольства України в Німеччині;
2004-2012 — радник з гуманітарних питань Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
2012 – 2016 — Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтва, художній керівник;
2012 – 2016 – професор кафедри режисури КНУКІМ;
2020-2021 – експерт УКФ.
2016 - 2022 професор завідувач кафедри режисури та акторської майстерності НАКККіМ, Член вченої ради НАКККіМ.
Під час заходу була презентована художньо-документальна виставка «Лариса Хоролець. Світлої долі вагомий слід…», у межах якої експонувалися архівні документи з фондів ЦДАМЛМ України, а також нові надходження з родинного архіву Лариси Хоролець.
Особливим елементом програми став показ дипломної вистави студентів акторського курсу Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, набраного Ларисою Іванівною. Виставу за її п’єсою «Третій» поставив режисер викладач Академії чоловік мисткині —Ігор Грінберг. Постановка стала чуттєвим мистецьким відгуком на багату творчу спадщину авторки.
Творчий доробок драматурга Лариси Іванівни Хоролець охоплює численні театральні постановки за її п’єсами: «Сирени», «Мені тридцять», «Третій», «На вулиці Електричній». Вистави за цими творами були поставлені в багатьох театрах України, а також у театрі міста Братислава (Словаччина).
Як режисерка вона здійснила постановки:
- «Сповідь» за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» (2015),
- «Одержима» за поемою Лесі Українки (2016),
- «Чотири пори життя» за романом Марії Матіос (2016).
Протягом двох десятиліть Лариса Хоролець плідно працювала у сфері мистецької педагогіки. З 2014 року — професор кафедри режисури драматичного театру та акторського мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв, а з вересня 2016 року — завідувачка кафедри режисури та акторської майстерності Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
Виставкові проєкти заходу підкреслили не лише вагомий творчий внесок Лариси Хоролець у розвиток української культури, а й живий зв’язок Архіву-музею з фондоутворювачами — митцями, які довіряють свої надбання державі й культурній спільноті.
Світла пам’ять Ларисі Іванівні — жінці великого таланту, духовної сили й мистецької пристрасті. Її шлях залишив вагомий слід у серцях багатьох поколінь.




