24 грудня 2024 року в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв відбулася визначна подія – Х Бібліотекознавчі студії, присвячені пам’яті видатного науковця, професора Михайла Семеновича Слободяника.
Тема цьогорічних студій – «Бібліотечна практика, освіта та наука в умовах соціальних трансформацій» – об’єднала науковців, бібліотекарів, освітян і всіх, хто працює над розвитком бібліотечної справи та документознавства.
Професор Михайло Слободяник залишив після себе величезний науковий спадок, що надихає нові покоління. Вже десятий рік поспіль його учні та колеги збираються, аби вшанувати пам’ять ученого й обговорити актуальні питання бібліотечної науки.
Захід відкрив ректор НАКККіМ, професор Валерій Віталійович Марченко.
Модераторами виступили:
• Ольга Василенко – директор Інституту бібліотекознавства НБУ ім. В. І. Вернадського;
• Вікторія Добровольська – в. о. завідувача кафедри артменеджменту та івент-технологій НАКККіМ;
• Олена Сокур – завідувач відділу науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства НБУ ім. В. І. Вернадського.
Учасники заслухали доповіді про внесок Михайла Слободяника у розвиток бібліотекознавства, документознавства та інформаційної діяльності.
Серед ключових виступів:
• Олена Григоревська – дослідження бібліотечно-інформаційних систем;
• Тетяна Новальська – концепція підготовки фахівців за моделями М. Слободяника;
• Юрій Палеха – розвиток ідей ученого у сфері документознавства;
• Оксана Збанацька – аналіз наукового доробку професора;
• Вікторія Добровольська – підсумки 20-річної роботи наукового журналу «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», який заснував Михайло Слободяник і який невдовзі буде індексовано у Scopus.
• Василь Спрінсян – доповідь про спадок ученого у бібліотечній та архівній справах.
Захід також став платформою для обговорення сучасних викликів бібліотечної освіти, інноваційних підходів до управління бібліотечною справою та наукової комунікації.
Пам’ять про Михайла Слободяника живе у його ідеях, що надихають сучасників і продовжують впливати на розвиток науки. Атмосфера студій була дружньою та натхненною, вкотре підтверджуючи унікальний внесок ученого у бібліотечну справу України.
